В гаях поволі затихає літо, Фарбує осінь листя у саду... Он яблучко червоне, мов налите, І груша золотиста у меду... Вже не співають птахи голосисті, Пішла у вічність ще одна весна... І павутиння у пожовклім листі, Заплуталось, мов перша сивина... А дні стоять - прозорі й променисті! Складає ніч мозаїку з
зірок... Калина у червоному намисті Квітчає літа золотий вінок! Краса така – що й не переказати! Слова самі летять, мов журавлі! Дарує осінь нам розкішне свято, І Божа милість ходить по землі!
Назад до списку
ДогориДата останньої зміни 24 Серпня 2022
Дизайн та розробка Dialog WebDesign GmbH
За підтримки EDUkIT & Study Planner
| Цей сайт — безкоштовний!